чарівниченька

Чарівниця, -ці

ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. ум. чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Чуб. V. 351. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько. Чуб. V. 75.

Значення в інших словниках

1. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (з народної пісні); [Сербин:] Отож не калина...  Словник української мови у 20 томах
2. чарівниченька — чарівни́ченька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чарівниченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарівниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах