чарівниченька

ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця.

Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (Укр.. лір. пісні, 1958, 357);

[Сербин:] Отож не калина, то та молода чарівниченька зросла калиною (Вас., III, 1960, 35);

А чарівниченька-ніч летіла, мов на крилах, і ставала ще таємничіша (Ільч… Козацьк. роду.., 1958, 324);

Тоді взяв він мене за руку: — Дівчино-чарівниченько! чи звелиш мені сватів до тебе слати? (Вовчок, I, 1955, 59).

Значення в інших словниках

1. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (з народної пісні); [Сербин:] Отож не калина...  Словник української мови у 20 томах
2. чарівниченька — чарівни́ченька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чарівниченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарівниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чарівниченька — Чарівниця, -ці ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. ум. чарівни́чка, чарівниченька.  Словник української мови Грінченка