Орфографічний словник української мови

чарівниченька

чарівни́ченька

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (з народної пісні); [Сербин:] Отож не калина...  Словник української мови у 20 томах
  2. чарівниченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарівниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чарівниченька — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до чарівни́ця. Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах
  4. чарівниченька — Чарівниця, -ці ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. ум. чарівни́чка, чарівниченька.  Словник української мови Грінченка