чебчик —
ЧЕ́БЧИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю, була ..
Словник української мови у 20 томах
чебчик —
че́бчик іменник чоловічого роду чебрець розм.
Орфографічний словник української мови
чебчик —
-у, ч., розм. Те саме, що чебрець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чебчик —
ЧЕБРЕ́ЦЬ бот., ЧЕ́БРИК розм., ЧЕ́БЧИК розм. На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Севере, чому квіти, що діставала від тебе, не клала я за образи та не засушувала, як святий чебрик?...
Словник синонімів української мови
чебчик —
ЧЕ́БЧИК, у, ч., розм. Те саме, що чебре́ць. Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (Н.-Лев., V, 1966, 163); Долівка малесенької хатини з підваженим посередині сволоком, з розложистою, трохи похиленою набік піччю, була..
Словник української мови в 11 томах