чевріти

Чевріти, -рію, -єш

гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.

Значення в інших словниках

1. чевріти — див. хиріти  Словник синонімів Вусика
2. чевріти — ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, недок., діал. Чахнути (див. ча́хнути²). – Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (І. Нечуй-Левицький); Чевріє дитина (Сл. Б. Грінченка); Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. чевріти — че́вріти дієслово недоконаного виду чахнути діал.  Орфографічний словник української мови
4. чевріти — -ію, -ієш, недок., діал. Чахнути (див. чахнути II).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чевріти — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док.  Словник синонімів української мови
6. чевріти — ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, діал. Чахнути ( див. ча́хнути²). — Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (Н.-Лев., III, 1956, 224); Чевріє дитина (Сл. Гр.); Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах