чевріти
ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, діал. Чахнути ( див. ча́хнути²).
— Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (Н.-Лев., III, 1956, 224);
Чевріє дитина (Сл. Гр.);
Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)