чевріти —
ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, недок., діал. Чахнути (див. ча́хнути²). – Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (І. Нечуй-Левицький); Чевріє дитина (Сл. Б. Грінченка); Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
чевріти —
-ію, -ієш, недок., діал. Чахнути (див. чахнути II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
чевріти —
ЧЕ́ВРІТИ, ію, ієш, діал. Чахнути ( див. ча́хнути²). — Ой, важке наше життя! Ми нидіємо та чевріємо отут. Не живемо, а тільки животіємо в цій глушині (Н.-Лев., III, 1956, 224); Чевріє дитина (Сл. Гр.); Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
чевріти —
Чевріти, -рію, -єш гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо че росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка