червишник

Черви́шник, -ка

м.

1) Мѣсто, гдѣ есть червь? черви? Поможи мені, Мати Божа, сі зуби зашептати, із під їх черви викликати. Черви, червишники! і не я їх викликаю.... (Заговоръ отъ боли зубовъ). Мил. М. 77.

2) раст. Potentilla argentea L, которымъ лѣчатъ скотъ отъ червей. Борз. у. ЗЮЗО. I. 132. см. червець 5, червчик, черчик.