червчик

Червчик, -ка

м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий. МУЕ. І. 161.

Значення в інших словниках

1. червчик — ЧЕ́РВЧИК, а, ч. 1. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. червчик — че́рвчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. червчик — -а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червчик — ЧЕ́РВЧИК, а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (Шкідн. поля..  Словник української мови в 11 томах