червчик
ЧЕ́РВЧИК, а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками.
До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (Шкідн. поля.., 1949, 26);
Різні види червчиків пошкоджують яблуню, грушу, сливу, черешню, вишню, смородину, агрус, малину тощо (Шкідн. поля.., 1949, 39).
Словник української мови (СУМ-11)