чистенький

Чистий, -а, -е

1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. н. п.

2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск.

3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. посл.

4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).

Значення в інших словниках

1. чистенький — див. чистий  Словник синонімів Вусика
2. чистенький — ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий. Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (А. Головко); На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. чистенький — чисте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чистенький — -а, -е. Пестл. до чистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чистенький — ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий. Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (Головко, II, 1957, 120); На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах