чистенький
ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до чи́стий.
Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (А. Головко);
На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю. Яновський);
З коридора через розчинені двері виглянула Ориська, з розгубленими, зляканими очима, чистенька, вичепурена, як цяцька на ялинку (Ірина Вільде);
Прихожа була маленька, але чистенька (І. Нечуй-Левицький);
– Ой, пасіться ви, корови, В рівному лугу, А я піду скупаюся В чистенькому Бугу!.. (С. Руданський);
Спершу намір Турбая здивував людей. Звідки на чоловіка таке найшло? Відмовився від чистенької і приємної посади в школі, сам напросився до роботи важкої і дуже неспокійної (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)