чистенький

ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий.

Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (Головко, II, 1957, 120);

На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю. Янов., I,1958, 582);

З коридора через розчинені двері виглянула Ориська, з розгубленими, зляканими очима, чистенька, вичепурена, як цяцька на ялинку (Вільде, Повнол. діти, 1960, 33);

Прихожа була маленька, але чистенька (Н.-Лев., IV, 1956, 308);

— Ой, пасіться ви, корови, В рівному лугу, А я піду скупаюся В чистенькому Бугу!.. (Рудан., Тв., 1959, 52);

Спершу намір Турбая здивував людей. Звідки на чоловіка таке найшло? Відмовився від чистенької і приємної посади в школі, сам напросився до роботи важкої і дуже неспокійної (Вол., Місячне срібло, 1961, 218).

Значення в інших словниках

1. чистенький — див. чистий  Словник синонімів Вусика
2. чистенький — ЧИСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чи́стий. Мати скибку хліба в чистеньку ганчірку загорнула й поклала йому у відлогу (А. Головко); На чистенькому спориші сидить ветха баба, розіклавши перед собою на купки зілля (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. чистенький — чисте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чистенький — -а, -е. Пестл. до чистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чистенький — Чистий, -а, -е 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. посл. 4) — четвер.  Словник української мови Грінченка