чистенько

Чисто

нар.

1) Чисто. Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає. Ном. № 1407.

2) Совершенно, совсѣмъ. Чисто всіх побудила. Г. Барв. 225. Вибрав усю чисто воду. Рудч. Ск. І. 37. ум. чистенько, чистесенько. чистенько коло посуди хо́дить, — ничего не оставляетъ, все съѣдаетъ. Ном. №. 11256.

Значення в інших словниках

1. чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник); Видко, що господиня за лелію дбає, – обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Леся Українка); [Горніг...  Словник української мови у 20 томах
2. чистенько — чисте́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чистенько — Присл. до чистенький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чистенько — ЧИСТЕ́НЬКО. Присл. до чисте́нький. Вони були зодягнені чистенько і просто (Тют., Вир, 1964, 57); Видко, що господиня за лелію дбає,— обполола чистенько, ще й прутиками обтикала для захисту (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах