чміль
Чміль, чмеля
м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.
Словник української мови Грінченка