чуйно
Чуйно
нар.
1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200.
2) Бдительно.
Словник української мови ГрінченкаЧуйно
нар.
1) Чутко. Чуйно наслухають. Млак. 85. Я серцем чуйно ті печалі чую. К. Дз. 200.
2) Бдительно.
Словник української мови Грінченка