Словник української мови Грінченка

чухмарити

Чухмарити, -рю, -риш

гл. = чухати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чухмарити — див. чухати  Словник синонімів Вусика
  2. чухмарити — ЧУХМА́РИТИ, рю, риш, наказ. сп. а́р, недок., що, розм. Те саме, що чу́хати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю. – І скажи ж ти, бісової тіні, яка зима була кручена, така й весна верчена (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. чухмарити — чухма́рити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  4. чухмарити — -рю, -риш, недок., перех., розм. Те саме, що чухати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чухмарити — ЧУ́ХАТИ (терти шкіру, щоб не свербіла), СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́), ЧУХМА́РИТИ розм., СКРОМА́ДИТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ЧЕРСА́ТИ діал.; ДРЯ́ПАТИ (роздираючи). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. чухмарити — ЧУХМА́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Те саме, що чу́хати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю.— І скажи ж ти, бісової тіні, яка зима була кручена, така й весна верчена (Збан.  Словник української мови в 11 томах