Значення в інших словниках
-
чухмарити —
ЧУХМА́РИТИ, рю, риш, наказ. сп. а́р, недок., що, розм. Те саме, що чу́хати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю. – І скажи ж ти, бісової тіні, яка зима була кручена, така й весна верчена (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
чухмарити —
чухма́рити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
чухмарити —
-рю, -риш, недок., перех., розм. Те саме, що чухати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чухмарити —
ЧУ́ХАТИ (терти шкіру, щоб не свербіла), СКРЕБТИ́ (ШКРЕБТИ́), ЧУХМА́РИТИ розм., СКРОМА́ДИТИ розм., ШКРЯ́БАТИ розм., ЧЕРСА́ТИ діал.; ДРЯ́ПАТИ (роздираючи). — Док.
Словник синонімів української мови
-
чухмарити —
ЧУХМА́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Те саме, що чу́хати. За вікном біліло, а дядько Баран люто чухмарив потилицю.— І скажи ж ти, бісової тіні, яка зима була кручена, така й весна верчена (Збан.
Словник української мови в 11 томах
-
чухмарити —
Чухмарити, -рю, -риш гл. = чухати.
Словник української мови Грінченка