щіть
Щіть, -ти
ж.
1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.
2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Словник української мови ГрінченкаЩіть, -ти
ж.
1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28.
2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Словник української мови Грінченка