Значення в інших словниках
-
щіть —
ЩІТЬ, і, ж., розм. Те саме, що щі́тка 1. * У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (І. Нечуй-Левицький); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
щіть —
щіть іменник жіночого роду щітка розм.
Орфографічний словник української мови
-
щіть —
-і, ж., розм. Те саме, що щітка 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
щіть —
ЩІТЬ, і, ж., розм. Те саме, що щі́тка 1. *У порівн. Висадки пішли в кущі, а цибуля погналась в стрілки; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть (Н.-Лев., І, 1956, 85); Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди, а над чолом стирчала коротка чорна чуприна, як щіть (Фр., VIII, 1952, 21).
Словник української мови в 11 томах
-
щіть —
Щіть, -ти ж. 1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Словник української мови Грінченка