ябедник —
-а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ябедник —
Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. – Знаєте що, – зашавкотів він. – .. Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох – тоді нічого й казати... Ябедник писав!...
Словник української мови у 20 томах
ябедник —
я́бедник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
ябедник —
Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. — Знаєте що,— зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу… Коли справді Порох — тоді нічого й казати… Ябедник писав!...
Словник української мови в 11 томах