ябедник

Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось.

— Знаєте що,— зашавкотів він. — ..Треба дізнатись, хто писав жалобу… Коли справді Порох — тоді нічого й казати… Ябедник писав! Хто повірить ябедникові? (Мирний, І, 1949, 387);

Ось і Брикун якраз виходить з похилої старої хати. Одяг, постать, хода,— достойність! не впізнати колишнього першого ябедника і склочника (Довж., Зач. Десна, 1957, 541).

Значення в інших словниках

1. ябедник — Брехун, набреха, донощик, с наклепник, жм. ябеда  Словник синонімів Караванського
2. ябедник — див. ябеда  Словник синонімів Вусика
3. ябедник — -а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ябедник — Я́БЕДНИК, а, ч., розм. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось. – Знаєте що, – зашавкотів він. – .. Треба дізнатись, хто писав жалобу... Коли справді Порох – тоді нічого й казати... Ябедник писав!...  Словник української мови у 20 томах
5. ябедник — я́бедник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
6. ябедник — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст.  Словник синонімів української мови
7. ябедник — Ябедник, -ка м. Ябедникъ. О. 1862. VIII. 21.  Словник української мови Грінченка