яворина

Яворина, -ни

ж.

1) = яворин = явір. На долині яворина хоче похилиться. Мет. 16.

2) Яворовое дерево. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину. Грин. III. 280.

Значення в інших словниках

1. яворина — див. явір  Словник синонімів Вусика
2. яворина — ЯВОРИ́НА, и, ж. 1. Окреме дерево явора; явір. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину (Б. Грінченко); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (М.  Словник української мови у 20 томах
3. яворина — явори́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. яворина — -и, ж. 1》 Окреме дерево явора; явір. 2》 збірн. Яворовий ліс; яворова памолодь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. яворина — Я́ВІР (дерево родини кленових), БІ́ЛИЙ КЛЕН, ЯВОРИ́НА. Стоїть явір над водою, В воду похилився (пісня); Гнеться яворина Від вітрів (Р. Братунь).  Словник синонімів української мови
6. яворина — Явори́на, -ті, -ні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. яворина — ЯВОРИ́НА, и, ж. 1. Окреме дерево явора; явір. Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим мохом, високо сягає рябеньким стовбуром (Коцюб., І, 1955, 35); В партизанськім лісі яворина Похилилась сумно до води (Перв.  Словник української мови в 11 томах