яличка —
ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця. Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І. Франко); По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (П. Колесник).
Словник української мови у 20 томах
яличка —
яли́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
яличка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до ялиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яличка —
ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця. Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54); По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (Кол., Терен.., 1959, 10).
Словник української мови в 11 томах