яличка

ЯЛИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до яли́ця.

Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (І. Франко);

По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. яличка — Ялинка [I]  Словник з творів Івана Франка
2. яличка — яли́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. яличка — -и, ж. Зменш.-пестл. до ялиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. яличка — ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця. Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54); По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (Кол., Терен.., 1959, 10).  Словник української мови в 11 томах
5. яличка — Яличка, -ки ж. 1) ум. отъ ялиця. 2) раст. Equisetum arvense L. Вх. Пч. II. 31.  Словник української мови Грінченка