яличка
ЯЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яли́ця.
Я.. закурив люльку та й лежу собі під яличкою (Фр., І, 1955, 54);
По вологості повітря, по пахощах, що розливаються довкола, можна пізнати дорогу в ялички, де мусять бути гриби (Кол., Терен.., 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)