їздити
Ї́здити, -джу, -диш
гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Словник української мови ГрінченкаЇ́здити, -джу, -диш
гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Словник української мови Грінченка