м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
ґонталь —
ҐОНТА́ЛЬ, я́, ч., діал. Цвях, кілок, яким прибивають ґонт (ґонту). Новий вінок, і молот, і гонталь, І на новий мене вбивають паль (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
ґонталь —
-я, ч. Залізний цвях, яким прибивають ґонт.
Великий тлумачний словник сучасної мови