ґонталь

ґонта́ль

-я, ч.

Залізний цвях, яким прибивають ґонт.

Значення в інших словниках

1. ґонталь — ҐОНТА́ЛЬ, я́, ч., діал. Цвях, кілок, яким прибивають ґонт (ґонту). Новий вінок, і молот, і гонталь, І на новий мене вбивають паль (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
2. ґонталь — Ґонта́ль, -ля́, -ле́ві; -талі́, -лі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. ґонталь — Ґонталь, -ля м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ. Хотин. у.  Словник української мови Грінченка