Значення в інших словниках
-
стержень —
сте́ржень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
стержень —
[стержеин'] -жн'а, ор. -жнеим, м. (ў) -жн'і, р. мн. -жн'іў
Орфоепічний словник української мови
-
стержень —
Стрижень
Словник чужослів Павло Штепа
-
стержень —
СТЕ́РЖЕНЬ, жня, ч., техн. 1. Предмет подовженої, циліндричної, чотиригранною тощо форми, а також деталь такої форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого небудь. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками).
Словник української мови у 20 томах
-
стержень —
-жня, ч., тех. 1》 Предмет подовженої, циліндричної або чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є перев. осьовою або опорною частиною чого-небудь. 2》 Частина ливарної форми, яку використовують для утворення порожнини у виливку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стержень —
СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень...
Словник синонімів української мови
-
стержень —
Сте́ржень, сте́ржня; сте́ржні, -жнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стержень —
СТЕ́РЖЕНЬ, жня, ч., техн. 1. Предмет подовженої, циліндричної або чотиригранної форми, а також деталь такої форми, яка є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками).
Словник української мови в 11 томах