берест

I

-а. Дерево з коричнево-сірою корою та овальними, загостреними на кінці листочками. Пох. берестовий.

II

-у. Кора, луб берези. Пох.: берестяний, берестовий.

Значення в інших словниках

1. берест — бе́рест 1 іменник чоловічого роду дерево бе́рест 2 іменник чоловічого роду кора  Орфографічний словник української мови
2. берест — [береист] -ста, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў (дерево)  Орфоепічний словник української мови
3. берест — I -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. II -у, ч. Кора, луб берези.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. берест — БЕ́РЕСТ¹, а, ч. Листяне дерево родини в'язових з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. берест — див. в'яз  Універсальний словник-енциклопедія
6. берест — Бе́рест, -та (одного) і -ту (матеріялу), на -сті; бе́рести, -стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. берест — БЕ́РЕСТ¹, а, ч. Листяне, дерево з коричнево-сірою корою і овальними, на кінці загостреними листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Шевч.  Словник української мови в 11 томах