ввік
ВВІК (УВІК) – В (У) ВІК
Ввік (увік), присл. Ніколи; довіку. Постаті кращих героїв і подвиги ввік незабутні (М.Зеров); Ввік вірна буду (У.Кравченко).
В (у) вік, ім. з прийм. І буде дух його із віку в вік сіяти (П.Куліш).
Словник-довідник з українського літературного слововживання