ввік
(увік), присл.
1》 при присудку з запереченням.Ніколи.
2》 розм. Завжди, вічно, довіку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови(увік), присл.
1》 при присудку з запереченням.Ніколи.
2》 розм. Завжди, вічно, довіку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови