додому

ДОДОМУ – ДО ДОМУ

Додому, присл. У свій дім, до своєї сім’ї; у рідні місця. Пора рушати додому (М.Коцюбинський); Вернувся Чіпка додому (Панас Мирний).

До дому, ім. з прийм. Він зумисне обійшов кругом кварталу і підійшов до дому Коралаєвої, минаючи вікна (І.Нечуй-Левицький); Хутко прийшла [Софія] до дому баронеси (Леся Українка); – Проте ходімо до дому. – Разом зайшли вони до терема (С.Скляренко).

Значення в інших словниках

1. додому — додо́му прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. додому — До хати, г. домів, о. по хатах, на батьківщину, до рідні; додомоньку.  Словник синонімів Караванського
3. додому — присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім'ї. || На Батьківщину, у рідні місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. додому — Додо́му, присл. Поверну́вся додо́му  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. додому — ДОДО́МУ, присл. У свій дім, на свою квартиру, до своєї сім’ї. Поспішалася вона од людей геть додому, до своєї хати (Вовчок, 1, 1955, 169); Пізно ввечері поверталась Галина зі зборів додому (Донч., II, 1956, 496); // На батьківщину, у рідні місця.  Словник української мови в 11 томах
6. додому — Додому нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Прихожу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полену. Чуб. ІІІ. 248. ум. додомку, додомоньку, додомочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30.  Словник української мови Грінченка