Словник-довідник з українського літературного слововживання
Значення в інших словниках
наголову —
присл.: Розбити (ворога) наголову — розбити повністю, остаточно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наголову —
(розбити) вщент, дощенту, впень, див. цілком, всеціло, націло
Словник чужослів Павло Штепа
наголову —
НАГО́ЛОВУ, присл., зі сл. розбити, розбитий і т. ін. Ущент, повністю, остаточно. Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець); [Лубенко:] Отара ця беззбройна під Кодаком буде наголову розбита (О. Корнійчук).
Словник української мови у 20 томах
наголову —
наго́лову прислівник розбити незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
наголову —
НАГО́ЛОВУ, присл.: Розгроми́ти (розби́ти) наго́лову — розгромити, розбити повністю, ущент. Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах