обтуратор

ОБТУРАТОР – ОБТЮРАТОР

Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.

Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.

Значення в інших словниках

1. обтуратор — -а, ч. Протез, призначений для закриття дефектів твердого і м'якого піднебіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обтуратор — ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед. Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння.  Словник української мови у 20 томах