обтуратор
ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед.
Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння.
Словник української мови (СУМ-20)ОБТУРА́ТОР, а, ч., мед.
Протез, який використовують для закривання дефектів піднебіння.
Словник української мови (СУМ-20)