одноосібний
ОДНООСІБНИЙ – ОДНООСОБОВИЙ – ОДНООСІБНИЦЬКИЙ
Одноосібний. Належний одній особі; індивідуальний: одноосібне господарство.
Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: одноособове рішення.
Одноосібницький. Який стосується одноосібника, належний йому: одноосібницьке господарство.
Словник-довідник з українського літературного слововживання