одноосібний
ОДНООСІБНИЙ – ОДНООСОБОВИЙ – ОДНООСІБНИЦЬКИЙ
Одноосібний. Належний одній особі; індивідуальний: одноосібне господарство.
Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: одноособове рішення.
Одноосібницький. Який стосується одноосібника, належний йому: одноосібницьке господарство.
Джерело:
Словник-довідник з українського літературного слововживання
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одноосібний — одноосі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- одноосібний — [однооус’ібнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- одноосібний — -а, -е. Належний одній особі; індивідуальний. Одноосібне підприємство — підприємство, що є власністю однієї особи або родини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одноосібний — ОДНООСІ́БНИЙ, а, е. 1. Належний одній особі; індивідуальний. Не треба й недооцінювати одноосібні господарства, де людина – не приоре качани, не дасть змарнуватися садовині (з газ.). 2. Який здійснює одна особа. Словник української мови у 20 томах
- одноосібний — ОДНООСІ́БНИЙ, а, е. Належний одній особі; індивідуальний. Селянин побачив перевагу колективного господарства, на засадах ленінської кооперації, перед бідним одноосібним господарством (Кучер, Трудна любов, 1960, 123). Словник української мови в 11 томах