одноосібний
одноосі́бний
-а, -е.
Належний одній особі; індивідуальний.
Одноосібне підприємство — підприємство, що є власністю однієї особи або родини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одноосібний — одноосі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- одноосібний — ОДНООСІБНИЙ – ОДНООСОБОВИЙ – ОДНООСІБНИЦЬКИЙ Одноосібний. Належний одній особі; індивідуальний: одноосібне господарство. Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: одноособове рішення. Одноосібницький. Який стосується одноосібника, належний йому: одноосібницьке господарство. Літературне слововживання
- одноосібний — [однооус’ібнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- одноосібний — ОДНООСІ́БНИЙ, а, е. 1. Належний одній особі; індивідуальний. Не треба й недооцінювати одноосібні господарства, де людина – не приоре качани, не дасть змарнуватися садовині (з газ.). 2. Який здійснює одна особа. Словник української мови у 20 томах
- одноосібний — ОДНООСІ́БНИЙ, а, е. Належний одній особі; індивідуальний. Селянин побачив перевагу колективного господарства, на засадах ленінської кооперації, перед бідним одноосібним господарством (Кучер, Трудна любов, 1960, 123). Словник української мови в 11 томах