одноосібний
ОДНООСІ́БНИЙ, а, е. Належний одній особі; індивідуальний.
Селянин побачив перевагу колективного господарства, на засадах ленінської кооперації, перед бідним одноосібним господарством (Кучер, Трудна любов, 1960, 123).
Словник української мови (СУМ-11)