БОЯН
БОЯ́Н
• "БОЯН"
- літ.-наукова газета, орган "москвофілів". Виходила у Львові 1867 щотижня з 1 квітня по 14 грудня. Редагував В. Стебельський, потім Л. Михалевич. Друкувалася "язичіем". Орієнтувалася на офіц. ідеологію царської Росії, виступала проти розвитку укр. мови й л-ри. За окремими винятками (твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Костомарова, М. Максимовича), у "Б." друкувалися твори реакц. рос. письменників та істориків, малохудож. белетристика й поезія. Вміщено біогр. матеріали про слов'ян. учених — учасників Моск. етногр. виставки 1867.
М. А. Вальо.
∗∗∗
• БОЯН
- давньорус. співець-дружинник 2-ї пол. 11 — поч. 12 ст., уславлений у "Слові о полку Ігоревім". Ім'я Б. виявлено також в одному з написів у Софійському соборі в Києві. Автор "Слова" називає Б. "віщим співцем", "внуком Велеса" (давньорус. бога поезії, покровителя поетів), "соловієм давнього часу, який летить тропою Трояна", тобто шляхом пророчого, божественного натхнення. Зі "Слова" відома тематика творів Б.: він оспівував князів — "старого Ярослава" (Мудрого, 978 — 1054), "хороброго Мстислава" (помер 1036) — брата Ярослава Мудрого, князя черніг. і тмутараканського, "красного Романа Святославича" (убитий половцями в 1079) — князя тмутараканського, а також подвиги руських воїнів. Для автора "Слова" Б. був незаперечним авторитетом, у "Слові" є кілька цитат з його творів. Ім'я Б. стало прозивним. Образ Б. відтворено в худож. л-рі і мистецтві (О. Пушкін, М. Херасков, К. Рилєєв, М. Язиков, І. Франко, М. Рильський, В. Васнецов та ін.).
■ Літ.: Франко І. Історія української літератури. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 40. К., 1983; Шляхов Н. Боян. "Известия по русскому языку и словесности АН СССР", 1928, т. 1, кн. 2; Рыбаков Б. А. Русские летописцы и автор "Слова о полку Игореве". М., 1972; Лихачев Д. В защиту "Слова о полку Игореве". "Вопросы литературы", 1984, № 12.
В. В. Лисиця.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)