боян —
-а, ч., поет. Співець, поет.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боян —
БОЯ́Н, а, ч., поет. Співець, поет. Складають нам пісні задумані бояни, ашуги дальніх гір і голубих степів (В. Сосюра); Міцкевичу, північному бояну, Цей край думок навіяв океан, І ті думки нам передав боян, В сонета вклавши форму бездоганну (П.
Словник української мови у 20 томах
БОЯН —
• "БОЯН" - літ.-наукова газета, орган "москвофілів". Виходила у Львові 1867 щотижня з 1 квітня по 14 грудня. Редагував В. Стебельський, потім Л. Михалевич. Друкувалася "язичіем". Орієнтувалася на офіц.
Українська літературна енциклопедія
боян —
БОЯ́Н, а, ч., поет. Співець, поет. Поетом-соловейком, народним бояном назвали гуцули Юрія Федьковича, талановитого виразника їх надій і сподівань (Літ. Укр., 12.VIII 1969, 3); Міцкевичу, північному бояну.
Словник української мови в 11 томах