Значення в інших словниках
-
боязнь —
Боя́знь. Побоювання, острах. Особливо перед Великодними сьвятами, коли торжественно оповідає ся про страсти Христові, має та сьвята боязнь, що обгортає дитину, свій вплив і на пізнійші літа мужчини (Б., 1895, 7, 2) // пол. bojaźń — страх, острах; рос. боязнь — страх, острах.
Українська літературна мова на Буковині
-
боязнь —
р., побоювання, острах; пор. СТРАХ, ПЕРЕЛЯК, ЛЯК.
Словник синонімів Караванського
-
боязнь —
-і, ж. Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
боязнь —
Боягузтво, жах, жахіття, жахливість, ляк, переляк, острах, страх, страхи, страхота, страхів'я, страхіття, страховище, див. опаска, паніка, пристрашка, фобія
Словник чужослів Павло Штепа
-
боязнь —
БОЯ́ЗНЬ, і, ж. Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь. Серце його занило-зав'яло: страх не страх, якась боязнь обняла його (Панас Мирний); З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
боязнь —
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.
Словник синонімів української мови
-
боязнь —
Бо́язнь, -зні, -зні, -зню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
боязнь —
БОЯ́ЗНЬ, і, ж. Почуття страху; побоювання, неспокій, викликані ким-, чим-небудь. Серце його занило-зав’яло: страх не страх, якась боязнь обняла його (Мирний, IV, 1955, 61); З боязню й непокоєм у серці слідкувала мати за кожним словом і рухом сина (Кобр., Вибр., 1954, 13).
Словник української мови в 11 томах