боязно —
рідко. Присл. до боязний. || у знач. присудк. сл. Страшно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боязно —
БО́ЯЗНО. Присл. до боязни́й. Мороз лютує, аж скрипить.., і сторож боязно кричить, Щоб злого пана не збудить (Т. Шевченко); В мене знов мороз на душу вдарив, І я боязно зирнув довкола (І. Франко); Дуже вона хвилювалась, боязно поглядала в зал (М.
Словник української мови у 20 томах
боязно —
СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В.
Словник синонімів української мови
боязно —
Бо́язко і бо́язно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
боязно —
БО́ЯЗНО, рідко. Присл. до боязни́й. Мороз лютує, аж скрипить.., 1 сторож боязно кричить, Щоб злого пана не збудить (Тарас Шевченко, II, 1953, 98); В мене знов мороз на душу вдарив, І я боязно зирнув довкола (Іван Франко, XIII, 1954, 338)...
Словник української мови в 11 томах
боязно —
Боязливо, боязно нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. МВ. І. 17. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить. Шевч.
Словник української мови Грінченка