боязнь
Боя́знь. Побоювання, острах. Особливо перед Великодними сьвятами, коли торжественно оповідає ся про страсти Христові, має та сьвята боязнь, що обгортає дитину, свій вплив і на пізнійші літа мужчини (Б., 1895, 7, 2)
// пол. bojaźń — страх, острах; рос. боязнь — страх, острах.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.