Українська літературна енциклопедія

ГІЛЯЖЕВ Лукман-Хакім Габдрахманович

ГІЛЯ́ЖЕВ Лукман-Хакім Габдрахманович

• ГІЛЯЖЕВ Лукман-Хакім Габдрахманович

(1.III 1923, с. Канни-Туркеєво Башк. АРСР)

- башк. рад. поет. Член КПРС з 1947. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив 1949 Башк. пед. ін-т (Уфа). Життя Башкирії, бойові й трудові звершення її синів, вірність, кохання, становлення молодої людини — зміст збірок "Вогні блискавки" (1947), "Слово наше" (1953), "Лірика" (1959), "Вірші і поема" (1967), "Малюнок, випалений вогнем" (1972), "Наодинці з собою і віком" (1981), поем "Сорок шостий солдат", "Син Вітчизни", "Мандат юності", "Прощальна зустріч" та ін. Укр. мотиви й теми лягли в основу багатьох віршів поета, який брав участь у боях за визволення України ("Волинь", "Пісня про мінометника Саліхова", "Артилерист Мухтар", "Думи" та ін.). У романі "Солдати без погонів" (1965) Г. змальовує пращо рад. людей у перший повоєнний рік. Переклав твор і М. Бажана "Вітер зі Сходу", "Біля університету", "Пісня", "Танцівниця", "Скелі Дувра", "Перед статуями Мікеланджело", О. Левади "Монолог космонавта біля мавзолею Леніна" та ін. Укр. мовою окремі твори Г. переклав Б. Степанюк.

Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: З берегів Агіделі. К., 1970; [Вірші]. "Україна", 1970, № 42; [Вірші]. В кн.: Мелодії Агіделі. Дніпропетровськ, 1980; Рос. перекл. — Здравствуй, весна! Уфа, 1954; Утверждая жизнь. М., 1959; Любовь возвышает. Уфа, 1964; Мой род. М., 1984.

В. Г. Гримич.

Українська літературна енциклопедія (A—Н)