гіпербола
гіпе́рбола
• гіпербола
(грец. ύπερβολή — перебільшення)
- вид тропа; худож. засіб, що полягає в перебільшенні характерних властивостей, ознак якогось предмета, явища, дії з метою їх увиразнення, а також вираження емоційно-естетичного ставлення до них (захоплення, прославлення, презирства тощо). Г. органічно властива нар. поезії: "А з тої могили видно всі країни, сиз орел літає" (нар. пісня); героїчному епосові: "Великий князе Всеволоде!.. Ти бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти!" ("Слово о полку Ігоревім"). Значення Г. як засобу посилення експресії образу зросло в новій і новітній поезії, де гіпербола переплітається з метафорою, символом, уособленням тощо: "Постала туга, сном важким приспана, Постала велетом і досягла до хмар" (Леся Українка); "Вдарив революціонер — захитався світ" (П. Тичина); "...Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок / Мене на ниву батьківську ведуть" (В. Симоненко). Протилежний Г. троп — літота.
В. Д. Тимченко.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)