кумуляція
• кумуляція
(від лат. cumulatio — збирання, нагромадження, посилення)
- худож. прийом, який полягає в багаторазовому повторі одних і тих же дій чи елементів твору. К. чітко простежується в обряд. піснях, казках та нар. поезії (пісні "Ой служив я в пана та й першеє літо", "Ой попливи вутко"; казки "Колобок", "Золота рибка", "Коза-дереза" та ін.). До К. вдаються і в худож. л-рі, напр.:
Встав я, — ранній птах, -
Зелене диво лебедило, -
Ходило літо, вітер пах
М'яким зеленим дивом.
Встав я, — ранній сніг, -
Сміялись коні невисоко, -
Дивився радо ніжний світ
М'яким коневим оком.
Встав я, — сніго-птах, -
Ходило біле холодило, -
Тремтіло в річки по боках
Тонке зелене диво.
(М. Вінграновський. "Встав я, — ранній птах...).
Літ.: Пропп В. Я. Кумулятивная сказка. В кн.: Пропп В. Я. Фольклор и действительность. М., 1976.
С. В. Мишанич.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)