Великий тлумачний словник сучасної мови

кумуляція

кумуля́ція

-ї, ж.

1》 мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) внаслідок тривалого їх уживання.

2》 Зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території.

3》 Концентрація енергії спрямованого вибуху.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кумуляція — кумуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кумуляція — Кумулятивный эффект, кумуляция — cumulative effect, cumulation — *Kumulationswirkung, Hohlladungswirkung — концентрація дії вибуху в певному напрямі. Досягається формою зарядів ВР (з виїмкою в протилежній від детонатора частині заряду).  Гірничий енциклопедичний словник
  3. кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Накопичення матеріальних та нематеріальних ресурсів. Кейнсіанська політика з часом призводить до кумуляції державного боргу і руйнує необхідні для її втілення очікування (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. кумуляція — • кумуляція (від лат. cumulatio — збирання, нагромадження, посилення) - худож. прийом, який полягає в багаторазовому повторі одних і тих же дій чи елементів твору. К. чітко простежується в обряд. піснях, казках та нар.  Українська літературна енциклопедія
  5. кумуляція — кумуля́ція (лат. cumulatio, від cumulo – згрібаю, нагромаджую) 1. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут та ін.) в результаті тривалого вживання їх.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кумуляція — КУМУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед. Нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) у результаті тривалого їх уживання.  Словник української мови в 11 томах